Практика безвідповідальних людей
Практика безвідповідальних людейВесняний період характерний загостренням пожежо-небезпечної ситуації в природному середовищі. Особливу небезпеку створюють сільськогосподарські пали, які є забороненими, бо крім забруднення атмосфери й знищення всього живого вони ніякої користі не несуть.
Є міфом те, що попіл, який утворюється при спалюванні трави, підживлює грунт. Якщо корені рослини пошкоджені вогнем, то вона гине. Коли горить трава, то знищується вся мікрофлора, яка утворюється у верхньому шарі грунту. Це різко негативно впливає на родючість. Місця, де часто розпалювали багаття, починають заростати вже за кілька років. Якщо на ділянці спалювати суху траву, то згодом на ній залишаться одні бур’яни. Бо пошкоджується насіння однорічних трав і коріння багаторічних. Внаслідок цього значно зменшується видовий склад трав. З часом однорічники, які розмножуються насінням, взагалі зникають. Із багаторічних трав залишаються пирій, що не боїться вогню, ваточник сирійський. Не бояться вогню і кліщі, які живуть не лише у траві, але й на деревах, кущах.
Вогонь руйнує гнізда птахів, комах та плазунів, які полюють за кліщами. Від трав’яних пожеж потерпають тварини, які живуть у сухій траві, – зайці, їжаки.
При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму із небезпечними речовинами – важкими металами, радіонуклідами, накопиченими рослинами протягом року. Разом із травою, особливо обабіч доріг, горить сміття. Це спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. При горінні гуми, пластику утворюються канцерогенна зола, оксиди сірки, які подразнюють оболонку дихальних шляхів. З димом у повітря потрапляють діоксини, що спричиняють онкозахворювання.
Особливо сільгосппали небезпечні, коли землі, на котрих люди випалюють суху рослинність, межують із лісовими масивами. Крім сказаного вище це може призвести до виникнення лісової пожежі.
Проведення несанкціонованих сількосппалів підпадає під статтю 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків то опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг та залізниць, у парках, інших зелених насадженнях тягнуть за собою накладення штрафів від десяти (170 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. На посадових осіб накладаються штрафи від п’ятдесяти (850 грн.) до сімдесяти (1190 грн.) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Люди, які стверджують про корисність спалювання старої рослинності, або не розуміють шкідливість такої дії, або егоїстично вводять в оману інших. Такі вчинки, кожний підпал є злочином проти довкілля. Тому потрібно позбутися варварської практики – спалювання сухої рослинності в природі.
Прес-служба ХОУЛМГ
