ДЕСИКАНТИ
ДЕСИКАНТИПри вирощуванні будь-якої культури може виникнути потреба у пришвидшенні її достигання.
Почнемо з того, що десиканти є різні за швидкістю роботи тому застосовуються у різних випадках та переслідують різні цілі.
Гліфосати наприклад працюють довше і той же час толерантніші до культури та будуть мати менше негативних наслідків ніж швидкі десиканти на основі диквату чи глюфосинату амонію. Використання гліфосатів немає протипоказань на олійних культурах та при вирощуванні на насіння, чого не скажеш про інші препарати.
Швидкі десиканти на основі диквату чи глюфосинату амонію працюють набагато швидше ніж гліфосати. Відрізняється сам принцип роботи. Тому швидкі десиканти не бажано використовувати на олійних культурах або в насінницьких посівах. Наприклад на соняшнику використання диквату буде зменшувати вміст олії, що автоматично зменшує урожайність. Після обробки дикватом рослина починає дуже швидко втрачати сок і вологу. Настільки швидко, що пластичні речовини з рослини не встигають засвоїтись та збільшити об’єм продукції чи її якість. Саме тому використання на насінницьких посівах також не рекомендоване. Адже швидке “екстремальне” достигання буде знижувати посівні якості насіння. Особливо критично це може проявитись на таких культурах як соя, соняшник та горох. Доречі, наскільки сильним може бути негативний ефект від десикації залежить від стану культури на момент застосування. Тобто від фази розвитку та вологості.
Тож давайте підведемо підсумок, коли треба застосовувати гліфосат, а коли швидший десикант?
В принципі використання десикантів планово в системі захисту зустрічається дуже рідко. Тому ми повинні розуміти, що десикація доцільна для контролю бур’янів, що зійшли у пізні сроки або після невдалих гербіцидних обробок культури. Для десикації підгонів культури у нерівномірних посівах або у технологічних коліях. Найбільш доцільним використання десикантів – це пришвидшення достигання основної маси культури. Це необхідних прийом коли вегетаційний період обмежений, а Вам ще треба встигнути зібрати, посіяти і ще й озимина щоб розкущилась. Дуже часто цілей десикації буває відразу дві або всі три.
Десикація — це зневоднення тканин рослин шляхом обробки їх хімічними препаратами (десикантами).
Десикацію виконують для полегшення машинного збору врожаю. Холодна та дощова погода в серпні та на початку вересня може призвести до значних втрат урожаю, тому в таких умовах «просушка» необхідна. Тому десикація особливо ефективна при дощовому літі. Якщо ж рослини сухі, під час прибирання при проведеній десикації навантаження на комбайн зменшується. Перевагу в тому, що при цьому економиться дизпаливо. Також через розповсюдження бур’янів поля потребують десикації для очищення. Її використовують для пришвидшення дозрівання рослин, знищення хвороб на посівах культур, збереження здоров’я врожаю.
Ще одним фактором проведення десикації виступає забезпечення швидкого та рівномірного дозрівання, що дозволяє збирати культури одночасно. Це вигідніше та економніше для землевласників.
Різновиди десикантів
Для десикації використовують два види хімпрепаратів — препарати на основі диквату або гліфосату. Дія гліфосату та деквату відрізняється.
Диквати — контактні препарати, тобто «просушка» відбувається шляхом безпосереднього потрапляння препарату на рослину. Вони підсушують рослину, не потрапляючи на коріння. Дія дикватів швидка. Також вони зберігають властивості зерна, збільшують його олійність та класність.
Гліфосати — препарати системної дії. Потрапляючи на рослину, вони поступово висушують усі органи. Дія гліфосатів довготривала. Вона поширюється на кореневу та наземну частину рослини. Процес природного дозрівання культури при цьому не порушується. Застосування системних препаратів на посівах викликає неминуче зниження якості рослин лише у випадку недотримання регламенту обробки та норм витрат препарату.
Час застосування
Для кожної культури встановлений свій період застосування хімпрепаратів. Наприклад, для зернових культур десикацію проводять за 10-15 днів до збору врожаю, ріпак та соняшника — не менш ніж за 14 днів, бобових — за 7-20 днів, за 7-10 днів для рослин різних видів. При цьому на момент десикації культура повинна дозріти на 80-90 %.
Плюси та мінуси десикації
Процес десикації має свої переваги:
• Десикація в першу чергу корисна боротьбою із бур’янами; хімічний препарат знищує верхню частину небажаної рослини. Проте варто враховувати, що корінь бур’яна залишається неушкодженим, тому повністю очистити поле від них не вдасться.
• Процес полегшує збір врожаю; культури після десикації сухі та легше збираються комбайном;
• Десикація бореться з хворобами рослин; урожайність падає через наявність основних паразитів — грибкових хвороб рослин та комах. Найбільш поширені біла гниль (Sclerotiniasclerotiorum), сіра гниль (Botrytiscinerea) та фомопсис (Diaporthehelianthi).
• Забезпечення одночасно дозрівання зерна та підвищення швидкості збору посівів; так, можна завчасно планувати дату та тривалість збору врожаю;
• Підвищення якості продукції; це відбувається за рахунок відтоку вологи з листя та стебла культур в насіння та плоди. Олійність та місткість клейковини покращується, в результаті урожай має підвищену класність.
• Десикація зменшує витрати на сушку зерна та палива під час обмолоту; за даними досліджень, сушка та оброблення соняшника з показником 15-30 % вологості вимагає суму в шість разів більшу, ніж вартість десикації з урахуванням наймання авіатехніки.
Незважаючи на переваги, десикація також має мінуси:
• Десикація може знизити врожайність при неправильному виборі десикантів, помилках під час підготовки та проведенні процесу.
• Неминучі й втрати від тракторної колії при наземному обприскуванні при використанні навісних та причіпних обприскувачів.
• Якщо проводити десикацію у вітряну погоду, препарат може потрапити на прилеглі території, цей ризик є великим за умови застосування агротехніки.
головний спеціаліст
відділу контролю за обігом
засобів захисту рослин
управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби
в Хмельницькій області ОКСАНА Сторожук
