Село згадане як "пусте" у реєстрі Кам’янецької землі...
У 1710 р. село Напільний Олексинець (первісна назва села) згадане як «пусте» у реєстрі Кам’янецької землі. Тобто, люди в ньому не жили.
Історична дата утворення с. Пільний Олексинець - 1796 рік.
Перша згадка про с.Пільний Олексинець біля 1831 р. Воно належало тоді поміщику Міцангу Янушевському.
Село Пільний Олексинець складається з трьох частин: Заміщина, Малахівщина, Яловіччина (очевидно, назва цих частин походить від власників села в минулому).
Час заснування села Пільний Олексинець невідомий. Відомо лише, що в 1796 році село було передано у володіння поміщиків Йосипа Хамца і Іпполіта Кадлубецького.
За переказами назва села «Пільний» походить від того, що воно оточено полями, а «Олексинець» - від його першого засновника Олекси із Волині.
Тяжким було становище селян – кріпаків с. Пільний Олексинець. Пани Йосип Хамца і Іпполіт Кадлубецький, які захопили майже всю землю в свої руки, жорстоко експлуатували селян – кріпаків.
Реформа 1861 року не принесла ніякого покращення ні матеріального, ні духовного життя селян. На кінець 19-го століття (90-х років) в селі проживало 1328 українців, з яких 659 чоловіків і 669 жінок.
Малахівщина належала панам Вільчевському, а пізніше Троянівському, що володіли землею в кількості 400 десятин.
Яловіччина належала панові Ковалевському ,який був царським генералом і радником Миколи ІІ. Його земельні володіння досягали до 500-600 десятин. Пан Ковалевський, як і другі поміщик, не проживав постійно у селі. Місцем його проживання був Петербург, а в село він приїздив щороку на дачу.
Пільний Олексинець є Батьківщиною таких видатних діячів, як: Зубар Віктор Володимирович( 15 серпня 1923 – 3 вересня 1994 р) – український поет, драматург, з 1963 – член НСПУ; Дрозда Валентин Федорович( нар. 1 квітня 1939 р., с.Пільний Олексинець, Городоцький район Хмельницька обл..) – доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений винахідник України, Один із засновників Інституту оздоровлення і відродження України (неурядова самоврядна структура); завідувач відділу проблем біорізномаїття і сталого розвитку Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Село Пільний Олексинець, на даний час, не повністю забезпечене необхідними об’єктами для повноцінного функціонування села. У селі населення забезпечене дитячим садком та школою І –ІІІ ступенів з достатньою кількістю місць для дітей. Також достатньо необхідних об’єктів для різних потреб – магазин, заклади громадського харчування, бібліотека, будинок культури, ФАП, поштове відділення, церква, молитовний дім. Встановлено в Пільному Олексинці пам’ятник «Скорботна мати» та братська могила воїнам, полеглим за село у Великій Вітчизняній війні. Але село потребує інші невід’ємні об’єкти обслуговування населення – будинок побуту, аптечний пункт, пожежне депо та спортивні об’єкти. У селі є об’єкти садівництва та тваринництва, які створюють та в подальшому можуть збільшувати кількість робочих місць, що позитивно вплине на приріст населення. Усі комунікації вирішуються локальними та не впливають на екологічну ситуацію суміжних із селом територій.
До конкурентних переваг села можна віднести близькість до м.Городок, зручний транспортний автомобільний зв’язок з іншими населеними пунктами за допомогою автодороги, яка прокладена через центр села і забезпечує зручний доступ населення до транспортних зав’язків.