«G-Museum» збагатився унікальним пивним артефактом
«G-Museum» збагатився унікальним пивним артефактомІніційована відділом культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради кампанія по інформування українців про туристичні принади Городоччини дала несподіваний та неочікуваний результат.
Все почалося з матеріалу «Сільська неоготика з присмаком пива. Чим дивує Нове Поріччя», що вийшов в загальнонаціональному виданні «Ділова столиця».
Вже за кілька днів по його виходу матеріалу, до відділу звернулася група туристів з Полтавщини з проханням допомогти організувати екскурсію згаданим вище «готично-пивним» селом. Полтавчани планували відвідати Кам’янець-Подільський, але захотіли одночасно відвідати й Городоччину.
Публікація зацікавила й журналістів-телевізійників з «Першого Подільського». 27 жовтня знімальна група «Першого Подільського» вирушила до Нового Поріччя. Під час зйомок неподалік від місця, де колись стояла одна з найбільших на Поділлі броварень, гостям села трапилася місцева мешканка Ольга Чайковська, яка не лише розповіла цікаві подробиці про історію броварні, але й похвалилася, що має етикетки від дореволюційного порічанського пива. Мовляв, колись їх наклеїв на внутрішній поверхні віка скрині ще її дід. Пані Ольга не лише люб’язно продемонструвала цікавий та унікальний артефакт, але й погодилася передати його до «G-Museum».
Як повідомив керівник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Олег Федоров, до цього в нашому музеї був лише один експонат, пов'язаний з колись знаною далеко за межами Поділля та навіть Російської імперії броварнею, – пляшка з під порічанського пива, та й та з відбитим горлом. Паперові ж пивні етикетки, у силу недовговічності, зустрічаються навіть менше, ніж «фірмові» пляшки. До того їх можна було побачити лише в мережі Інтернет.
Унікальний артефакт вже у найближчі дні займе почесне місце в експозиції музею. Розділяти «зліпок» на окремі частини, найвірогідніше не стануть.
Історична довідка.
Броварню в с. Нове Поріччя у 1876 р. звів власник села Генрик Скибневський. Вже наступного року він продав свої ново-порічанські маєтності російській графині Катерині Ігнатьєвій - правнучці фельдмаршала Кутузова, — того самого, який здав Москву Наполеону.
Графиня здала броварню в оренду відомому майстру пивоваріння Леону Кляве. Заробивши у Новому Поріччі стартовий капітал, той збудував броварню в Проскурові (тепер Хмельницький). Нині це досить відоме підприємство «Хмельпиво».
Порічанська броварня була другою за потужністю в Подільській губернії. Більшою за неї – лише Вінницька. На початку ХХ ст. при 46 робітниках броварня щорічно виробляла пива на 85 000 золотих рублів. Завдяки дивовижній місцевій воді, з якої варився хмільний трунок, порічанське пиво користувалося популярністю не лише на Поділлі, але навіть експортувалося до Відня.
До речі, на переданих музею етикетках вміщено не лише ім’я графині Ігнатьєвої, а зазначено, що пиво є «експортним».
Броварня пропрацювала до серпня 1914 р. – з початком війни на всій території Російської імперії запровадили «сухий закон» і пиво потрапило під заборону. По тому в пореволюційні роки її розграбували, а пусті корпуси розтягнули на будматеріали.
Наразі від колись знаного підприємства уціліли лише грандіозні льохи.
