Село, що розташоване по обидва береги річки Чорниводки...
Село, що розташоване по обидва береги річки Чорниводки...Стара назва села Чорниводи була Чорні Води. Село лежить на території Городоцького району, Хмельницької області, розташоване по обидва береги річки Чорниводки, що впадає в річку Смотрич. Основними формами рельєфу являється вододія та пологі схили, які в деяких місцях круто обриваються в напрямі до річки і на поверхню виходить тверда порода – камінь. Корисних копалин на території сільської ради немає але є великі поклади будівельного матеріалу – каменю. Ґрунти переважають чорноземні.
На схід, південь розміщенні села Мудриголови та Папірня.
Село Чорниводи вперше згадується в писемних пам’ятниках за 1407 рік, де говориться, що місцевість під назвою Чорна Вода разом з Купином були відданні королем Ягайлом Богуславу чи Яранту із Стахова.
В 1493 році в Чорниводах було п’ять «дымовь», як було сказано в писемних пам’ятниках, тобто п’ять хат. В 1530 році в селі було лише два плуги чи лана, а в 1565 році - три, які належали Кам’янецькому старості.
З 1569 року Чорниводами володіли пани Петро і Лука Пясецькі.
В XVIII столітті Чорниводи перейшли до панів Дружбицьких, потім до іншого пана, а до кінця XVIII століття панський маєток до якого входило і село Чорниводи поділився на дрібні маєтки з невеликою кількістю землі і кріпаків, що належали різним поміщикам.
За часів кріпацтва важко жилося селянам сім Чорниводи, Мудриголови та Папірня. Якщо з початку селяни працювали на панщині 3-4 дні на тиждень, то починаючи з самого початку XVIII століття, пани примушували селян працювати на панщині цілий тиждень, а пізніше ще й у неділю. Так, будучи власністю різних поміщиків селяни пересвідчилися, що панів добрих немає, що як каже народне прислів’я «ховали сіно в копиці, а пана в каплиці» тобто після того як він помре.
В 1861 році відбулася реформа, але вона не принесла селянам полегшень. Після скасування кріпосного права поміщик Бель не перестав гнобити селян. Уся краща земля залишилась у поміщика. Таким чином в Чорниводах, як і в інших місцях, залишилось теж становище, що й за кріпацтва, лише з тією різницею, що тепер, після реформи 1961 року, селян не можна було продавати та купувати.
Таке становище було в селі до революції 1905 року.
Вперше школа в селі з’явилась в 1868 році і називалась вона церковною. В 1870 році замість школи в селі Чорниводи була збудована церква за рахунок державної казни. У церковній школі навчалось не більше двох-троьх десятків дітей, а вчителями були піп і дяк.
В 1892 році церковна школа була перетворена в народне училище, яке розміщалось в найнятій селянській хатині. В 1905 році в цій школі було 4 класи. В селі Мудриголови на той час була церковна приходська школа, де було всього три класи. В 1913 році усю землю в селі Чорниводи викупив пан Фабріц, якого зняла революція.
Великий Жовтень приніс довгождану свободу трудящим сіл. В 1917 році в с.Чорниводи організувався сільський революційний комітет головою якого став Константин Мацусь. Спокій тривав не довго, почалась громадянська війна. В 1918 році, крім німців в селі Чорниводи побували й інші численні вороги. Так село захоплювалось бандами Петлюри та Тютюнника. Найдовше в селі стояли білополяки від яких село було звільнено в 1919 році. В цьому ж році в селі Чорниводи були створені органи Радянської влади, які називались сільськими комітетами. Першими керівниками цього комітету були Мельничук Федір Степанович та Мельничук Семен Лукович. Крім цього була створена комісія з бідних селян, яка керувала продажем панського будинку.
Навесні 1921 року селяни сіл одержали землю, розподілом якої керувала комісія, яку очолювали бідніші: Бевз Овсій Йосипович, Дідора Венидикт Пилипович, Мостовий Константин Юхимович та Мельничук Сава.
Сільська рада була створена в 1921 році. Першим сільським головою став Григорій Думіх. Згодом у 1922 році була створена споживча кооперація, а в 1928 році – комсомольська організація.
В 1929 році почалась колективізація. Першими до колгоспу вступили 8 господарств. До 1934 року існував один колгосп «Більшовик», а в 1934 році було створено другий колгосп, який одержав назву колгосп ім.Ворошилова. Саме він в 1937-1938 рр. зайняв перше місце в Городоцькому районі серед колгоспів області та одне із перших місць серед колгоспів УРСР.
В 1935 році відбувся перший випуск учнів-семикласників.
Мирне життя селян перервала війна, яка була нав’язана фашистською Німеччиною 22.06.1941 року. Уже на другий день війни, після проведення мобілізації військ, в ряди Червоної Армії пішло 47 осіб.
6 липня 1941 року німці захопили села Чорниводи, Мудриголови, Папірню та почали встановлювати свою владу, закрили школи, клуб, бібліотеку. В травні 1942 року насильно забрали 44 юнаків і дівчат на каторжні роботи і Німеччину. Всього було відправлено до Німеччини біля 100 чорниводчан, з яких 4 померло з голоду, а троє пропали без вісти.
23 березня 1944 року частини Радянської армії звільнили село від фашистів. Не повернулись з війни до своїх рідних 196 осіб. Бійцям, які загинули на околицях села Чорниводи згодом було збудовано пам’ятник.
З великим напруженням колгоспники приступили до відбудови народного господарства, яке було зруйноване німецькими загарбниками. Відновили свою роботи колгосп «Більшовик» та колгосп ім.Ворошилова. День у день зростав добробут трудящих, поліпшувались матеріально-побутові умови, що яскраво було видно з підвищення урожайності зернових та технічних культур, індивідуального будівництва житлової площі колгоспниками.
У 1950 році колгоспні господарства села Чорниводи об’єдналися в один колгосп «Більшовик», за яким нараховується 3308 га землі, в тому числі 2568 га – орної землі. Після укрупнення колгоспу сюди ж приєднались колгосп «Перемога» с.Мудриголови та колгосп ім.Кірова с.Жищинці. З року в рік колгосп вирощував високі врожаї зернових та технічних культур, збудував 3 тваринницьких приміщення, майстерні, гаражі, клуби в с.Мудриголови та Папірня, сільський будинок культури, комбінат побутового обслуговування, 2 торгових центри, дитячий садок-ясла, восьмирічну школу в с.Чорниводи, а згодом в с.Мудриголови та с.Папірня.
