Історична довідка: що цікавого можна побачити в старостинському окрузі
Історична довідка: що цікавого можна побачити в старостинському окрузіІз трьох сіл, що входять до складу Новопорічанського старостинського округу найраніше виникло село Старе Поріччя. Його назва згадується в 1578 році. Село Басівка згадується в описі подій через сто років 1675 році. Назва села, наймовірніше, походить від прізвища Босий, яке було дане засновнику села у відповідності з його бідним матеріальним станом. Це було казене село в якому за розпорядженням військового міністра тут селили відставних солдат, які прослужили у царській армії 25 років.
На початку XVІІІ століття повстанці з Білої Церкви тікаючи від шляхти оселилися поряд з с. Старе Пріччя і поклали початок с.Новому Поріччю. Далі порі чани з щирістю приймали до своєї громади і втікачів з Карпатських гір і молдавських народних месників, про що свідчать поширені у Новому Поріччі прізвища Гайдук, Бойко, Гурняк, Гуцал. Така історія наших предків, від яких починається наш родовід.
ЦЕРКВА.
Церква у селі була побудована в ХVІІІ ст.. Перше відоме камінне приміщення церкви було збудовано в 1735 році на кошти тодішніх власників села – Іоанна та Андрія Замойських. В 1786 році було побудовано нову дерев’яну Покровську Церкву, яка незабаром згоріла. В 1811 була побудована сьогоднішня Свято-ВВеденська кам’яна, одно купольна, планом хрестоподібна церква.
Біля неї будинок для псаломщика, в якому дяк навчав кількох дітей церковної прислуги грамоті. Добру пам’ять про себе залишив священник Афанасій Добровольський (початок ХІХ ст.) На території старого цвинтаря, під капличкою, похований у 1901 році протоієрей Михаїл Конський. А в 1959 році храм було закрито радянською владою, а в приміщенні було влаштовано магазин. Священник виїхав із села, подальша його доля не відома. У 1988 році церкву відбудовано за кошти жителів села і вона почала діяти. До 1991 року службу у церкві проводили командировані батюшки. Настоятелями були: Головатий Василь Йосипович з 1991 до 2001 р. Биньковський Іван Дмитрович з 2001 до 2005р. Пртоієрей Кибалюк Микола Михайлович з 2005 року по теперішній час.
ЛАПАЇВКА.
Одна з частин села Нового Поріччя називається Лапаївка. За народними переказами ця частина була покрита густим лісом і заростями очерету і була схованкою для кріпаків-бунтарів, яких прозвали лапаями.
ПАЛАЦ
До 1818 року село разом з кріпаками належало польському магнату Карлу Мнішеку. Потім було продано царському генералу барону Гейсмару. Залізши в борги при будівництві Городоцького цукрового заводу 1837 році Гейсмар продва село з кріпаками землевласнику Вітольду Скибневському. Новий хазяїн у цьому ж році заклав парк на красивому гористому схилі. Тут же в 50-х роках ХІХ ст. розпочв будівництво палацу з великою кількістю кімнат, залів, віталень з бібліотекою, з балконами й анфіладами. Палац споруджували понад 10 років. Тоді ж Скибневський наказав побудувати навколо парку кам’яний мур, який ще в деяких місцях зберігся до сьогодні. Палац було знищено під час революційного повстання селян в листопаді 1917 року.
КЛЬОМБИ.
Прикрасою Нового Поріччя є пам’ятник паркової архітектури середини ХІХ ст. історико - природничого значення – Кльоби. Колись тут красувалися рідкісні рослини, квітники, посадження екзотичних рослин, березові і смерекові алеї. Назва парку пішла від садівника, який доглядав клумби біля палацу. Він картаво говорив і на клумби говорив кльомби і так закріпилася ця назва за парком у якому був розташованиц величний версальський палац.
ПИВ ЗАВОД
Один з синів, Генріх Скибневський, успадковує від батька с. Нове Поріччя і в 1876 засновує тут броварню. Побудова пивзаводу в Новому Поріччі була не випадкова. Відомо, що для виготовлення хорошого пива потрібна якісна вода. Родовище відмінної води знаходиться під селом. На той час, це був найпотужніший пивзавод у Кам’янецькому повіті і другий (після Вінницького п-з) в усій Подільській губернії.
На заводі працювало 150 чоловік. З 1909 року пивоварнею володів херсонський адвокат М.Ф.Тимчинський. А орендував її у правника такий собі В.Н.Ленберг. Пива за Ленберга у Новому Поріччі щороку виробляли на 85 тисяч тодішніх карбованців – при 46 робітниках. Коли вибухнула перша світова і Нове Поріччя опинилося у прифронтовій смузі, виробництво вирішили евакуювати на схід. А от що до подальшої долі броварні версії різні. Що б там як, з 1914 року пиво в Новому Поріччі вже не варили. Приміщення броварні спіткала участь палацу Скибневських - з приходом совітів усе зруйноване, каміння та цеглу розтягнули по своїх господарствах селяни. Від велетенського заводу до наших днів дійшло кілька невеликих підсобних приміщень, та залишки грандіозних підвалів.
РОГАТА ШКОЛА
В 1868 році нащадки Скибневського побудували на протилежній від парку горі цегляний будинок в готичному стилі. Чому її називають «рогатою», стає зрозуміло, якщо поглянути на фото. Щоправда, в позаминулому столітті це була не школа, а панська стайня. В 1887 році будинок був проданий сільській громаді і у цьому ж році у придбаному будинку почали вчитися школярі. З тих часів за ним закріпилася назва «Рогата школа». Школа працювала до 2017 року, але з нестачою учнів її закрили. Зараз приміщення пустує, але на нього є великі плани.
МЛИН
В 1893 році землі села Нове Поріччя разом з маєтком Скібневські продали петербурзькій графині Ігнатьєвій. В 1904 році на річці Тростянці був побудований водяний млин, який працював до 60 років ХХ ст.. Приміщення кам’яного милина зберігається до сьогоднішніх днів.
БУДИНОК КУЛЬТУРИ
Центрами культури в селах стали Будинок культури в Новому Поріччі, клуби в Старому Поріччі і Басівці спорудженні у 1968-1969 роках. Двоповерховий Будинок культури с. Нове Поріччя має 932 кв.метри, в ньому зал на 650 місць. В день 115 річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка на подвір’ї старопорічанського клубу поставлено бюст геніального поета.
