Історія виникнення с.Тростянець
Історія виникнення с.ТростянецьСело Тростянець Городоцької міської територіальної громади Хмельницької області розташоване на правому березі річки Тростянки. Село знаходиться у 18-ти кілометрах від м.Городка і 35-ти кілометрах від Хмельницького (обласний центр), в 20-ти кілометрах від залізничної станції Вікторія. Поверхня села і його околиці являє собою погорбовану рівнину, висота якої над рівнем океану становить 350м. В надрах землі на околиці села з давніх-давен добували камінь, пісок, глину. До революції такі будівельні матеріали, як камінь, пісок використовувалися поміщиками, духовенством для спорудження своїх житлових будинків, будівельний матеріал як глину.
Клімат помірно-континентальний, що характеризується теплим літом і недуже холодною, з частими відлигами зимою. Середньорічна температура дорівнює +8 градусів; середня липнева температура становить +21 градуси; середня січнева температура становить -5 градуса. Річна кількість опадів коливається в межах 550-600 мм.
Сніговий покрив взимку становить 50-60см. І триває 3-4 місяці.
Таким чином, кількість опадів забезпечує в основному вологою ріст рослин, а сніговий покрив захищає їх від вимерзання.
Переважаючими вітрами є північно-західний і південно-західний, які сприяють надходженню тепла і вологих повітряних мас.
Історія виникнення села має 300-річну давність і його назва зв’язана з річкою Тростянкою. Річка названа так тому, що її долина в минулому заростала густою тростиною. Село Тростянець розташоване в низовині, яка до південного-сходу знижується і самою нижчою частиною прилягло до річки Тростянки до сходу від с.Кузьмина. Гарна місцевість, грунт – чорноземи. До приходу належить с.Басівка розташоване в рові, в місцевості, яка взагалі не придатна для життя , яка є болотистою навесні і восени, зимою - засніженою великими снігами, являє собою такий глухий куток, куди важко доїхати.
На південний - захід від села Тростянець знаходиться великий котлован. В цьому котловані по розповідях, було розміщене місто Городок. Після однієї із навал татар і спустошення міста частина жителів, які залишилися заснували містечко на новому місці, де воно є і до тепер, а частина жителів утворила село Тростянець, - так говорять розповіді. Дійсно, на місці, де вказують місце розташування стародавнього Городка, тепер можна знайти: черепицю, куски цегли, заліза і т.д.. Часопис вказує навіть місце, де була церква православних жителів цього села. На той час православних жителів в Тростянці -486 чоловік і 469 жінок було декілька католиків і одна сім’я євреїв.
Спочатку в с.Тростянець було 5 жилих будинків: будинок лісничого і селянські будівлі. Згодом кількість жителів збільшується. В цей час була збудована піч для випалювання вапна, млин, а трохи пізніше й гуральня.
Населений пункт складається з двох частин: с.Тростянець і його присілка Ковалівка, який виник в період столипінської реформи.
Жителі села в минулому були кріпаками пана Баторського, якому належали землі навколо Тростянця в кількості 1223га. Після смерті старого пана земля перейшла до його сина Градовського, який здав всю землю в оренду . Селяни в цей час були відповідно реформи 1861р. звільнені від кріпосного права.
Основними промисловими заняттями жителів села в минулому були: ковальство, плетіння кошиків, також жителі села виготовляли колеса до возів, плуги, ножі і т.д.. Восени жителі села зрізали очерет, а взимку плели кошики, і продавали в навколишніх містах (Ярмолинці, Кам’янець-Подільський, Проскурів (тепер Хмельницький).
Загальна кількість населення до 1897р. становила 400 чол.. В наступні роки кількість населення збільшувалася, а саме:
1897р.-430чол.
1913р.-485чол.
1920р.-560чол.
Загальна кількість землі до встановлення Радянської влади становила 1123га. В тім числі:
поміщицької було - 336 га.
куркульської - 222 га.
середняцької - 200 га.
бідняцької -330 га.
церковної приходської -20га.
Звістка про революцію 1905р. дійшла до селян села Тростянець в січні 1906р. Це сприяло посиленню революційних настроїв серед бідноти . Велися розмови про захоплення поміщицьких земель, але до активних дій селяни не переходили, хоч в селі була створена підпільна організація, яка повинна була підготовити селян до виступу проти поміщиків.
Звістка про Велику Жовтневу соціалістичну революцію в Петрограді дійшла до села зразу ж, в тому ж місяці. Селяни розібрали поміщицький маєток, поділили між собою поміщицьку і церковну землі. На одну душу виділяли 0,75 десятин землі. Тоді ж була встановлена Радянська влада в селі.
З встановленням влади Центральної Ради з Польщі повертається пан і знову забирає в селян землі, розділене майно. Селян, що не повертали майна, били різками,підвішували за руки. Зазнали цих жорстоких катувань такі жителі Довгань Гринько, Бабин Іван.
Німецько-австрійські війська, що атакували Україну, забирали хліб,худобу, а за найменший опір людей катували.
В листопаді 1920р. село було звільнене від польських загарбників. Із волосної Ради в село приїхав уповноважений, який на зборах селян заявив,що в селі відновлюється Радянська влада. Селяни постановили поділити між собою поміщицьку і церковну землю. Сім’ям безземельних і малоземельних селян наділяли в першу чергу, Було обрано місцеву владу – Раду депутатів трудящих. Першим головою сільської Ради було обрано Фліса Стаха.
Першим кроком до створення колективного господарства було створення ТСОЗУ, який спеціалізувався по вирощувані цукрових буряків
В 1919 році в селі було проведено перепис неписьменного населення і дітей шкільного віку. Для дорослого неписьменного населення було відкрито школу ліквідації неписьменності (лікнеп).
Комнезам в селі був створений в 1924 році, його організатором був Поріцький Лука Семенович. Членами комнезаму були Квітніцький Іван, Ткачук Тодос, Колодій Ліванко та інші.
Комсомольська організація була створена в 1928 році. Її організатором був Барцішок Іван. Першими членами комсомольської організації були: Качур Петро, Фаринюк Микола Ференчук Олекса, Поріцький Сергій і інші. На той час в селі було 2 комсомольські організації. Одна бригадна , що об’єднує комсомольців села в якому нараховувалося 40 комсомольців. В школі із учнівської молоді створено другу комсомольську організацію, в якій нараховувалось 96 чоловік.
В 1929 році був організований колгосп ім.Шевченка. Першими вступили в колгосп Фаринюк Микола, Колодій Ліванко, Ференчук Степан, Поріцький Лука, Журавіцький Юстим, Журавіцький Арсен, Качур Антон та інші. Першим головою був обраний Колодій Лівонко.
Під час збиральної компанії в 1930р. в колгоспі було уже 24 господарства, а до кінця року більшість селянських господарств вступила до колгоспу.
Спочатку було 4 коні, тому що першими вступили до колгоспу селяни бідняки, які в більшості були без кінними. У 1930р. за рахунок кредиту і складчини було закуплено ще 6 коней. Сільськогосподарський інвентар складався з:
5 - плугів
6 - троянів
14 - борін
6 - возів
1 - сівалок
В 1930 році в село був присланий із села Лісоводи комуніст Горбатов, під керівництвом якого і було створено партійну організацію, яку він і очолював. Першими комуністами були Соколовський Петро, Фаренюк Микола, Качур Петро, Журавіцький Арсен, Ференчук Степан, Гумений Федір
На той час в селі нараховувалось 17 комуністів,більшість з них працювали в колгоспному виробництві на найважливіших ділянках виробництв.
Перша профспілкова організація була створена в 1937 році. Її організатором був вчитель Мельник М.В.
Населення села Тростянець становило в 1936р. – 796 чол., в 1939 році уже 890 чол.
Колгосп був створений в 1928 році, а завершено колективізацію в 1934 році.
