Городоцька міська територіальна громада

Хмельницька область, Хмельницький район

Я люблю тебе, мій Карабчіїв...

Дата: 30.01.2023 14:26
Кількість переглядів: 247

                    Де над Товтрами небо зоріє, сивий Смотрич струмить до Дністра,

                    Там розкинувся мій Карабчіїв, а край нього велична гора.

                    До небес вона горнеться близько, ще з далеких, допам’ятних пір.

                    Там  прадавнє було Городисько і величний стояв монастир.

                                                           Я люблю тебе, мій Карабчіїв                    

                                                           Величаві висоти твої.

                                                           Із дитинства тобою я мрію.

                                                           Ти назавжди у серці моїм.

     Так оспівує мальовниче  село, що розкинулось на пагорбах і долинах річки Смотрич у південно-західному Поділлі, колишній випускник  Великокарабчіївської школи,  знаний далеко за межами Хмельницької області  талановитий  подільський поет Володимир  Пугачов. Своєрідна краса цієї місцевості завжди привертала увагу приїжджих своїм незвичним ландшафтом. Із заходу розкинувся ліс та вкрита ним гора під назвою Городисько, яка крутим обривом дивиться на село. Від гори до села пролягла широка долина, обрамлена річкою. За долиною, з півдня височить ще одна  продовгувата, також вкрита лісом гора  Деренівки, яка закінчується пологим схилом і двома невисокими горбами, схожими на єгипетські піраміди. Великий Карабчіїв лежить на 26.31’ східної довготи і 49.02’ північної широти.

     Назва села походить від грецького "κάραβιον", яке прийшло до нас із тюркської мови, що означає - «човен». Річка Смотрич раніше була судноплавна, а Карабчіїв був потужним адміністративним і торговельним центром, звідки жваво велася торгівля, в тому числі судноплавна. Після навали кочівників, Карабчіїв так і не відновив свою велич, натомість розцвіло містечко Смотрич, яке згодом було столицею Подільського князівства.

     На території села і його околиць досі знаходять сліди проживання людей у різні історичні періоди, починаючи з кам’яної доби. За час свого багатовікового існування воно не раз зазнавало і розквіту і занепаду, про що свідчать різні історичні і літературні джерела. Коли  заглянути вглиб віків, то на землях села Великий Карабчіїв були стоянки первісних людей, про що стверджують знайдені тут кеам’яні знаряддя праці (сокири, молотки, серпи, долота, кам’яна зброя-наконечники до стріл, бойові сокири).  Знайдено також багато керамічних уламків- залишків трипільської культури ( ІІІ-ІІ ст..до н.е.), періоду скіфських часів(IV-VIIст. до н.е.). Великокарабчіївською школою зібрано багату колекцію кам’яних знарядь праці, яка зберігалася у шкільному музеї.

     На південний схід від с. Великий Карабчіїв була висипана могила, можливо скіфського походження, де неодноразово проводились археологічні розкопки.

     Як свідчать архівні документи, в давнину Великий Карабчіїв мав назву Старого або Підлісного Карабчієва.

     Про заснування села Великий Карабчіїв в «Трудах Подольскаго Епархального Историко-статистического Комитета подъ редакцією священника Эвфимия Сецинського «Приходы и Церкви Подольской епархии» згадується так: «Основан Карабчиев по преданию, одним из князей Кориатовичей, который, найдя эту местность довольно неприступною, построил здесь крепость для защиты своей резиденціи – г.Смотрич».   «В разных местах села Великаго Карабчіева откапываются следы каких-то древних построек, погреба; есть земляные валы. На западной стороне села, на возвышеной горе был, говорят, когда-то монастыръ…..А в южной части были укрепления ; в этом месте находят много тесаного камня, попадаются плиты длиною почти 3 аршина…»

     Перше  писемне  повідомлення про село Карабчієв знаходимо в подимному реєстрі подільських поселень у 1493 році,  хоча, в грамоті Подільського князя Олександра Коріатовича згадується Прокіп-Семенко Карабчєєвський, («…вероятно, это был владелец Карабчіева») ще у 1375 році.

     У 1530 році Карабчіїв зазнав страшного нападу і був повністю розорений. Легенда говорить, що напад був зроблений у неділю вранці, коли більшість людей була в церкві. Ординці значну кількість селян роздягнули і порубали, частину забрали в ясир (полонників), а церкву спалили. Підвержує легенду такий факт. У 1964 році копали яму для побудови полирами і натрапили на братську могилу із багатьма десятками скелетів різної величини, серед яких були дитячі скелети з половиною черепа.

     Під час козацьких воєн Б. Хмельницького (1648-1654) Карабчіїв був повністю зруйнований. А далі були часи відновлення і розквіту.

     На 1756 рік припадає письмова згадка про Великий Карабчіїв, як про село, в якому була одна з найстаріших паперових фабрик на території Подільського краю.

     В урочищі Бровар (бровар- пивоварня) працював пивоварний завод, де до нинішного часу є криниця з надзвичайно смачною, особливою водою, а обабіч на полях виорюються черепки з глиняних сулій дуже великих  розмірів.

     У 1939-1940 роках жителі села, які в той час служили в Червоній Армії, брали участь звільненні і приєднанні до України земель Західної України і Північної Буковини.

     Під час німецької окупації поблизу села Великий Карабчіїв діяв пертизанський загін ім.Чапаєва.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь