Родзинки села
Хресто – Воздвиженський храм
В окремих опублікованих виданнях стверджується, що у XVII ст. в селі Кремінній діяла православна церква. Після руйнації на місці старої церкви був влаштований кам'яний хрест Справжній новий мурований храм на честь Воздвиження Св. Хреста побудований 1855 р. У 1872р. перебудовано старий іконостас, а 1874році прибудована до церкви мурована дзвіниця. Першим православним священиком у Кремінній був Гавриїл Сніжинський. який прослужив тут з кінця XVIII ст. по 1832; про нього зберігається добра пам'ять у парафії. Церква володіла землею під садибу в розмірі - 2,3 десятини, орною – 35,2 десятини. Церковно – парафіяльна школа в селі існувала з 1861 року.
У 1930 роках церква в Кремінні була зруйнована, а доля священика Зозулінського та псаломщика Ковальського, які правили у церкві загубилася в тенетах сталінських репресій. Наприкінці 1980 р. настоятелем у пристосованому приміщенні сільської церкви був священик Гумений. Люди не дивлячись на заборони таємно хрестили дітей . відзначали релігійні свята, виготовляли різні святкові страви (пекли паски, розписували писанки), які освячували в церкві.
З 1991 року розпочалося будівництво нового Хресто – Воздвиженського храму. У 1998 році будівництво підходило до кінця і у 2000 р. було відкрито і освячено церкву єпископом Кам’янець – Подільським і Городоцьким Феодором. Дата храмового свята 27 вересня – Чесного Хреста Господнього.
Настоятель храму протоієрей Олександр Яцейко.
ЗДО (дитячий садок) “Сонечко”
В с.Кремінна колгосп збудував гарний дитячий садочок. З 1967 по 1983 роки дошкільний заклад очолювала Галина Григорівна Шумило. У дитсадку працювали досвідчені вихователі. На даний час заклад дошкільної освіти очолює досвідчений педагог Мисик Тетяна Григорівна.
Кремінянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини
У післявоєнні роки у с.Кремінна почав діяти фельдшерсько- акушерський пункт. Тут працювали досвідчені середні медичні фахівці. Серед них Сосніцький М.Т, Сосніцька О.І., Валівець Р.Г., Ямборко Н.І., Труш М.В. З лютого 2017 року медичне обслуговування населення здійснює сільська медична амбулаторія.
Сільський будинок культури і бібліотека
7 листопада 1967 року урочиста подія – відкриття будинку культури, який за два роки був побудований на кошти колгоспу «Україна». Раніше до цього часу сільський клуб та бібліотека займали невеличке приміщення під керівництвом Антона Романишина. Новий заклад має два поверхи із залом для глядачів на 450 місць з кінобудкою та бібліотекою. Очільником клубу був призначений Шімков Михайло Іванович, пізніше посаду завклубом отримав Даньків Володимир Васильович, а згодом Осика Михайло Іванович. У 1970-х роках був створений духовий оркестр. Починаючи з середини 70-рр. клуб прийняв Гоцак Василь Михайлович. Гарні концерти та театралізовані вистави відбувалися під талановитим музичним супроводом баяністів Рудь Галини Гнатівни та Вовнянко Анатолія Федоровича.
У 1983 році клуб прийняв Сусяк Олександр Зіновійович, який організував вокально – інструментальний ансамбль. У 1987 році клуб очолює Шелест Віктор Якович і в той час розпочався капітальний ремонт (обкладено фойє мармуром, для гурткової роботи добавилося дві кімнати, в глядацькому залі бібліотеки стеля та стіни оздоблені гіпсовою ліпкою) за кошти колгоспу, який тривав 3 роки. Невдовзі у 1990 році заклад набув нового статусу будинку культури, поповнився новими спеціалістами: Чагарин В. П. – акомпаніатор, Бойко С. В. – художній керівник, Горбань Ю. В. – керівник танцювального гуртка. З листопада поточного року сільський будинок культури приймає дипломований спеціаліст Садовський В. В. У 1991 році почав діяти духовий оркестр, керівником якого був Баран М.С. Широкої популярності у ті роки набули дискотеки та вечора відпочинку молоді, а також регулярно транслювалися кінофільми та інші задоволення культурно – дозвільних потреб жителів села.
На початку 2000 років в наслідок переведення закладу на баланс сільської ради та брак фінансування культурна робота почала занепадати, а приміщення закладу поволі руйнуватися. Незважаючи на ці негативні зміни працівники будинку культури продовжують брати участь у народних свят та культурно – спортивних заходів. Паралельно директор БК Садовський В. В. організував церковний хор, який став окрасою не лише храму, але й усього села.
На другому поверсі культурного закладу знаходиться бібліотека, якою понад 37 років завідувала Кузь Євгена Петрівна, яка обслуговувала понад 1,4 тис. читачів, але на початку 50–х років в приміщенні старого будинку культури під бібліотеку було відведено дві кімнати, для розміщення книг та періодичних видань, де всього налічувалося близько 2 тисячі примірників книг. першою господинею бібліотеки була Рибак Олена Тимофіївна, а згодом Барахівська Алла. Багато роботи було проведено у попередні роки працівниками бібліотеки це і тематичні вечори, перегляди літературі, вікторини, диспути, прем'єри книг, оформлялися до видатних дат та різноманітних подій книжкові виставки. Тісний зв’язок тримала бібліотека протягом років зі школою та виробничими ділянками.
З 2004 року Кремінянською сільською бібліотекою завідує – Сіщук Л. В. Книжковий фонд бібліотеки налічує 6,5 тисяч примірників книг та періодичних видань. Для популяризації фонду користувачам бібліотеки, що складають понад 500 чоловік, проводяться різні інформаційне – літературні заходи, влаштовуються виставки, перегляди, читання, вікторини, Також здійснюється обслуговування читачів похилого віку надому. У бібліотеці представлена народознавча виставка старовинних експонатів побутового вжитку.
У 2014 році завдяки народному депутату України Герезі Олександру Володимировичу дах закладу був перекрито сучасним жерстяним перекриттям. І у 2017-2018 році на спец кошти агрофірми «Мрія» відбулася заміна вікон та згодом проведене опалення.
Капличка
На гранітній плиті напис: "На цьому місці в березні 1943 року вони були спалені фашистами за допомогу партизанам".
За селом Кремінна обабіч дороги, що веде до Сатанова, фашистами була спалена оселя сім'ї Осики разом з її мешканцями - Павлом, Варварою, Якилиною, Іваном та Петром - за допомогу партизанам.
7 липня 2004 на цьому місці було вшановано їх пам'ять новозбудованою каплицею та пам'ятним знаком. Відтепер ця споруда символізуватиме не тільки пам'ять про грізні роки всенародного лихоліття, але й основи християнської моралі - де пам'ять про убієнних та шана Всевишньому сплітаються у єдиний вінок із золотавої пшениці - основи земного буття. Освячення каплиці Блаженної Ксенії Петербурзької провели: протоієрей благочинний Городоцького району Олексій Добош, отець Олександр і отець Тадеуш з м.Кам'янця-Подільського. За словами О. Добоша, каплиця освячена на честь Блаженної Ксенії тому, що саме вона - покровителька сімейного благополуччя, добра і тепла. Ця жінка отримала дар чудотворіння і зцілевання. Вона приймала образ жебрачки і ходила в старому обірваному лахмітті. Всі довкола говорили - божевільна. Та вона допомагала тим, кому потрібна була допомога,зцілювала тих, хто важко хворів. З тих часів, коли вона жила, минуло 157 років. І, як говорить Олексій Добош, хочеться, щоб кожна людина, проїжджаючи цією дорогою, на мить зупинилась, вшанувала пам'ять тих, хто на цьому місці прийняв смерть, возвела благальні слова до Бога.
Марія Шаренко, донька Григорія Івановича Ткачука, подарувала в каплицю ікону Божої Матері. Отець Тадеуш із Кам'янця-Подільського подарував - вазу та святу ікону, якій поклоняються і православні, і католики.
Отож нехай родовід наш множиться щоденно не тільки добрими справами, а й світлими помислами. А величальна пісня нехай долинає до небокраю і стоголоссям повертається в наші і особливо в юні серця.
Капличка
Джерело в честь святих Петра та Павла, побудоване Середюком Віктором Івановичем і освячене у 2014 році.