Що необхідно знати про сказ

Дата: 30.05.2023 14:57

Кількість переглядів: 167

Сказ - це інфекційна хвороба з переважним ураженням центральної нервової системи, що супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури.

Сказом частіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, єноти, борсуки, ведмеді, білки, їжаки та інші. Від них при укусі, ослиненні заражаються домашні тварини і люди.
Збудник сказу - специфічний вірус, що міститься в слині хворої тварини. При укусі разом зі слиною вірус потрапляє в рану. Дуже небезпечне потрапляння слини хворої тварини на слизові оболонки очей, рота, носа, а також на шкіру, де можуть бути невидимі простим оком ушкодження.

Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай домашні тварини. Особливу небезпеку становлять бродячі собаки і кішки. Домашні тварини можуть заражатися одна від одної і від диких тварин.

За останні роки найчастішим джерелом поширення хвороби стали лисиці.

Ознаки сказу у тварин

Вони дуже різноманітні. Найбільш характерні - слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді вони можуть бути відсутні. У собак і кішок сказ протікає в двох формах: буйній і тихій.

Хвора буйною формою тварина стає агресивною, ховається по кутах, часто змінює місце проживання, тікає з дому, гризе неїстівні предмети. Голос - пропадає. Собака стає дратівливою відмовляється від їжі і води, не відгукується на поклик, не слухається господаря. У неї відвисає хвіст і нижня щелепа, рясно виділяється слина, з'являється хиткість ходи. Тварина здатна мовчки, без гавкоту, накинутися на зустрічних і вкусити їх.

Найбільш небезпечна інша форма сказу - тиха. Основні ознаки хвороби можуть бути виражені слабо.

Шляхи зараження людини

Зараження людини може відбутися при укусі та ослиненні хворою твариною, коли вірус разом зі слиною тварини потрапляє в рану.
Також у разі потрапляння слини на слизові оболонки очей, носа, рота, пошкоджені шкірні покриви.
Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження.
Заразитися сказом можна і від зовні здорової тварини, тому що в ряді випадків сказ у тварин може протікати у безсимптомній формі (у собак перші ознаки захворювання проявляються через 3-6 тижнів після зараження).

Якщо все ж Вас покусала або ослинила дика чи безпритульна тварина (або тварина, якій не зроблено щеплення проти сказу):

не намагайтеся відразу ж після укусу зупинити кровотечу (якщо, звичайно, вона не загрожує життю). Треба дати слині тварини разом з кров’ю вийти з рани;
ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
місце укусу ретельно промийте господарським милом (воно допоможе боротися з вірусом сказу);
шкіру навколо рани обробіть йодом. Йод, зеленку або спирт для припікання самого ушкодження краще не використовувати, щоб не обпекти відкриті тканини рани;
обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти;
підозрілу тварину слід ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
обов’язково відразу ж зверніться до медичного закладу для отримання якісної допомоги (тільки фахівець здатний правильно обробити місце укусу, щоб воно не було інфіковано мікробами і, при необхідності, зашити рану) та вирішення питання щодо початку проведення щеплення від сказу. Зволікання може коштувати життя!

Перебіг хвороби у людини,симптоми: гідрофобія (страх води), галюцинація, безсоння, паралічі, біль, озноб, блювання, подразливість, гіперактивність, головний біль, страх, зупинка серця, смерть.

Сказ - хвороба невиліковна! Уважність та обережність у поводженні з тваринами, а особливо дикими та незнайомими, повинні бути головним правилом для людини.

Щоб уникнути небезпеки спеціалісти Хмельницького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області (Городок) наголошують звернути вашу увагу на заходи профілактики та захисту від сказу:

Суворо дотримуватися правил утримання собак, котів та інших тварин, щорічно робити їм щеплення проти сказу;
Уникати контактів з дикими та безпритульними тваринами; роз'яснювати це дітям, щоб уникнути зараження не тільки сказом, але й іншими небезпечними захворюваннями;
Проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини;
При виявленні трупів тварин не чіпати їх, не знімати шкірку;
Не слід вбивати домашню тварину, що покусала або подряпала людину, за нею має бути встановлено 10-денне спостереження;
У разі укусу будь-якою твариною - НЕГАЙНО звернутися до лікаря!
Щеплення від сказу - залишається поки що єдиним засобом, щодо запобігання цьому захворюванню.