Городоцька міська територіальна громада

Хмельницька область, Хмельницький район

Дослідження старовинних некрополів Городоччини. Пам’ятник втраченому коханню…

Дата: 05.12.2023 11:30
Кількість переглядів: 204

Фото без опису

На Городоччині стартував проєкт з дослідження давніх цвинтарів. Під час однієї з експедицій дослідникам вдалося відшукати унікальний надгробок, що свідчить про трагічну історію кохання, створений самобутнім майстром.

Ідею дослідження старовинних некрополів Городоччини ми виношували вже давно, – розповів начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Олег Федоров. – Але все відкладалося на потім. Певною мірою саме завдяки команді «Україна Інкогніта» ми розпочали реалізацію давньої ідеї. Суттєвий внесок у реалізацію цього проєкту внесла міська голова міста Городок Неоніла Андрійчук.

Проєкт поки що усталеної назви немає. Робоча назва – «Могили предків». В рамках проєкту планується обстежити всі старовині некрополі Городоччини – українські, польські, єврейські. Мета – дослідити та показати яскраву багатонаціональну та поліконфесійну історію та культуру краю, що має сприяти злагоді в українському суспільстві.

По завершенню ми плануємо організувати низку фотовиставок, – каже Олег Федоров. – Спробуємо випустити також і фотоальбом. Звісно, що висвітимо все у мережі інтернет та медіа. Крім того, за підсумками можна буде прокладати туристичні маршрути.

У липні цього року експедиція команди «Україна Інкогніта» побувала у Городку та дослідила кілька старих сільських некрополів на теренах Городоцької громади. У селі Лісоводи тоді було знайдено унікальний кам’яний хрест-надгробок, який досі залишається нерозв’язаною загадкою для істориків.

Власне сам по собі хрест – досить тривіальний для надгробків середини ХІХ століття цієї частини Поділля. Загадковими є продряпані на його поверхні позначки паломників у вигляді різноманітних хрестиків (усього 17 штук). Такі прочани, зазвичай, залишали у святих місцях на знак їх відвідин та для підсилення молитви. Подібних графіті на хрестах-надгробках більше немає ніде.

Фото без опису

Досить цікавими виявилися хрести на цвинтарі в селі Радковиця.

Перша повноцінна експедиція стартувала 23 листопада. Про якесь затягування з початком тут не йдеться. Найкращий час для обстеження старих некрополів – це коли повністю опало листя (хто уявляє цвинтарні чагарники – зрозуміє, чому) і вдарили перші морози (грязюка теж не є добре).

Фото без опису

Впродовж першого виїзду у якому взяли участь Олег Федоров та автор цих рядків, було обстежено цвинтарі у селах Грицьків та Купин. На жаль, у Грицькові нічого цікавого знайти не поталанило. Найдавніші місцеві поховання датуються лише початком XX століття, а самі пам’ятники – позбавлений хоч якої індивідуальності тогочасний масовий продукт.

Зате некрополь села, а колись містечка Купин, перевершив усі сподівання.

Фото без опису

Фото без опису

Про відкриття на його римо-католицькій (польській) частині розкажемо пізніше, а поки зупинимося на його українській (православній) ділянці.

Власне від початку цвинтар не вразив. Звичайний набір архаїчних пласких кам’яних хрестів «козацького» та «хрещатого» типів. Та й особливого декору (як, наприклад, у Радковиці) на них не спостерігалося. Датування – від 1880-х до початку XX століття. 

Зате на «новій» частині некрополя, де й ніби нічого такого бути й не могло, експедиція зробила справжнє відкриття. Тут встановлено цілий меморіальний комплекс.

Фото без опису

Судячи з неповторної стилістики, автор – той самий самоук з Остапківців, якого звали Федір Когут.

Якщо на цвинтарі в Остапківцях для виготовлення надгробків використовували камінь, то в Купині – бетон. Тут ще раз наголосимо – портретні скульптурні пам’ятники для сільських некрополів України – величезна рідкість!!!

Фото без опису

Головна фігура –  жінка в хустці з молитовно складеними на грудях руками. Навпроти неї – бюст чоловіка та дві вази, також з бетону. Спочатку подумалося, що це подвійне поховання. Але коли вдалося прочитати написи, то виявилося, що за цим меморіалом стоїть якась трагічна і таємнича історія, з якою ще потрібно розібратися. Враховуючи, що сталося все у 1967 році, в Купині ще повинні залишатися люди, які мають її пам’ятати.

Фото без опису

Отже, під зображенням жінки значиться (орфографія і стиль збережені):

«… Маевська Мария Иванивна. Ум. 1967 г. 3. фиврал»

Під бюстом чоловіка читаємо:

«Ти миня прости. Я тибя спасти нисмох».

Фото без опису

За що просить вибачення чоловік, чому він не зміг врятувати дружину (маму?) і від чого – незрозуміло. Як і те, яка трагедія сталася. Є підозра, що жінка загинула в  пожежі. Дуже схоже, що в у незрозумілій конструкції, на якій стоїть фігура, художник намагався зобразити вогонь.

Фото без опису

Що стосується Федора Когута («Тодора»), є велика підозра, що спадщина цього «подільського Піросмані» не обмежується трьома фігурами в Остапківцях та чималим меморіалом в Купині. Вірогідно, у нього вціліли й інші роботи. Бо, за словами односельців, він творив від початку 1930-х і до самої смерті десь у 1980-х. А виходячи із того, що бачив автор, – це був непересічний майстер наївного народного мистецтва.

Дмитро Полюхович. Фото – автора.

Джерело: https://podillyanews.com


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь