Ляшук Андрій Юрійович
Ляшук Андрій Юрійович (13.02.2000-11.07.2023) |
Дата та місце народження: народився 13 лютого 2000 року у селі Нові Серби Ємільчинського району Житомирської області. З народження Андрій мав проблеми зі здоров’ям. Мама, Олена Володимирівна, до 3-х років щоденно відвідувала лікарні, аби Андрійко був здоровим та жив повноцінним життям. Так склалися обставини, що мама разом із дітьми була змушена переїхати у Київську область до рідного брата, де тривалий час мешкала у місті Кагарлик Київської області Обухівського району. Андрій навчався в Кагарлицькій ЗОШ № 2 ім. В.П.Дашенка. Хлопець завжди мріяв бути військовим, цікавився зброєю. Тому після закінчення 9-ти класів Андрій вступив у Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Мрія завжди бути одягненим у військову форму тоді не здійснилася: через стан здоров’я мами хлопець відмовився від подальшої військової служби та влаштувався працювати охоронцем у рибгоспі в с.Липовець неподалік бази відпочинку «Маєток». Олена Володимирівна виховувала трьох мужніх Героїв сама, але ніколи не розділяла любов між братами. Завжди піклувалася та любила хлопців однаково. Хлопці у свою чергу були дуже дружніми, підтримували один одного у будь якій ситуації. У 2015 році за сімейними обставинами Олена Володимирівна переїхала у місто Красилів. Згодом, у 2018 році до Красилова переїхав і Андрій. З початком повномасштабного вторгнення найстарший із братів, Ігор пішов захищати Батьківщину від ворога. Андрій разом з братом Миколою, незважаючи на заборони медиків, добровільно стали на захист рідної землі та уклали контракт із Збройними Силами України. Одразу після укладання контракту братів спрямували в одну бригаду та відправили на військові навчання. Спочатку Андрій та Микола перебували у 169-му навчальному центр імені князя Ярослава Мудрого, відомий як навчальний центр «Десна». Згодом бригаду перенаправили у 199-й навчальний центр в/ч А2900. Після тривалих навчань та підготовки, бригаду, в якій служили брати, відправили в самісіньке пекло Донецької області. Зі слів мами: «За декілька днів до страшної звістки, мені снилися дивні сни, але якогось особливого значення я не придавала. І одного дня, найстрашнішого дня, подзвонив Ігор, найстарший син, запитав чи я сама вдома, та сказав піти до сусідів і дати телефонну слухавку. Я так і зрозуміла, що щось сталось, але зробила як він попросив. Син не знав, що я включила гучномовець, і сказав до сусіда: - Викликайте швидку. В нас загинув брат…» Звання: солдат. Посада: навідник 1-го десантно-штурмового відділення 1-го десантно-штурмового взводу 2-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону. Підрозділ: військова частина А 0224 Обставини загибелі: загинув 11 липня 2023 року на Донеччині. Місце поховання: похований на Алеї Слави в м.Красилів Хмельницької області. Указом Президента України від 19 жовтня 2023 року № 698/2023 за особисту мужність і самовіддані дії виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата ЛЯШУКА Андрія Юрійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Йому назавжди 23... |