Правила безбар’єрного спілкування

Дата: 09.10.2024 14:59

Кількість переглядів: 114

Основні засади:

➡ спокійна, привітна інтонація, рівний тон голосу;

➡ прийняття людського різноманіття, відсутність страху спілкування;

➡ готовність допомогти, пропонування допомоги із готовністю до відмови;

➡ створення простору максимальної самостійності для людини;

➡ рівне ставлення – уникання як жалощів, так і надмірної героїзації;

➡ звернення до самої людини, а не до особи супроводу;

➡ опис власних подальших дій та запит згоди людини на них (наприклад, допомога при супроводі, з речами, документами, грошима тощо);

➡ вчинення усіх дій лише за згодою людини з інвалідністю.

Спілкування з незрячими та слабозорими людьми:

➡ представитися і звертатися до співбесідника на ім’я;

➡ не тягти за собою, не штовхати поперед себе;

➡ для супроводу подати незрячій людині руку вище ліктя або лікоть для опори та слідування;

➡ проговорювати власні дії та чекати дозволу на них;

➡ проговорювати вголос основні перешкоди на шляху руху та особливості простору;

➡ бажано використовувати фемінітиви;

➡ не давати оцінку зовнішньому вигляду людини, якщо він не становить небезпеки для неї (плями на одязі / розв’язані шнурки взуття);

➡ не казати абстрактно «тут», «там», «поблизу», використовувати слова «попереду», «позаду», «зліва» і кількість метрів або кроків;

➡ не використовуйте міміку та жести;

➡ попередньо запитати, чи буде цей спосіб зрозумілим, запропонувати орієнтування за принципом циферблату у просторі та за столом;

➡ дрібні предмети, картки, квитки, гроші давати до рук незрячої людини, вголос називаючи, що це;

➡ показувати місця для сидіння, поклавши руку незрячої людини на край сидіння та край спинки;

➡ у вбиральні: стисло описати, де розташований унітаз, тип і розташування зливні.

Люди з порушеннями опорно-рухового апарату:

➡ використовують крісло колісне;

➡ використовують інші технічні засоби – тростини, милиці, ходунці, протези

➡ верхніх та нижніх кінцівок;

➡ не використовують технічних засобів.

Спілкуючись з користувачами крісла колісного:

➡ намагайтеся зробити так, щоб очі були на одному рівні;

➡ не нависайте над людиною;

➡ не спирайтеся на крісло колісне;

➡ не наполягайте на рукостисканні;

➡ використовуйте слова «ходімо», «йти», «пройти» та ін.

Спілкування з людьми з порушеннями слуху та нечуючими:

Типи нечуючих:

➡ користуються / не користуються жестовою мовою;

➡ читають / не читають з губів. Спілкуючись:

➡ говоріть чітко, спокійно, не підвищуючи голос;

➡ звертайтеся до самої людини, а не до перекладача жестової мови;

➡ не закривайте нижню частину обличчя;

➡ ваше обличчя та губи мають бути яскраво освітлені;

➡ використовуйте міміку та жести;

➡ приміщення для спілкування з користувачами слухових апаратів та кохлеарних імплантів мають бути тихі;

➡ майте напоготові ручку та папір, мобільний телефон для письмового мовлення;

➡ перевіряйте, чи отримують і розуміють нечуючі / слабкочуючі люди сигнали тривоги, особливо за відсутності візуального дублювання звукового сигналу.

Спілкування з людьми з порушеннями мовлення:

➡ не договорюйте за людину;

➡ очікуйте завершення відповіді;

➡ дайте більше часу на відповідь;

➡ використовуйте папір, ручку, смартфон для письмового мовлення;

➡ можна використовувати малюнки-піктограми.

Спілкування з людьми з когнітивними порушеннями:

➡ не наполягайте на зоровому контакті;

➡ звертайтеся до людини, а не до особи супроводу;

➡ давайте більше часу на відповідь;

➡ не домислюйте, не договорюйте фрази за людину;

➡ за потреби, використовуйте малюнки та піктограми;

➡ використовуйте тексти у форматі легкого читання.

« повернутися