На Городоччині вшанували пам'ять жертв голодоморів
Традиційно в Україні, щороку, кожної четвертої суботи листопада, вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років і масових штучних голодів 1921 – 1923, 1946 – 1947 років. У 2024 році День памꞌяті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Найстрашнішим геноцидом в історії України був, безумовно, штучно створений голод 1932-1933 років, який призвів до численних жертв серед її населення. Його організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. За оцінками міжнародної асоціації дослідників Голодомору 1932-1933 років в Україні, тоді від голоду померли 10,5 мільйона українців. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори. Багатостраждальна і дуже складна історія України і, зокрема її подільського краю – нашої Городоччини. Чимало людських долей було безвинно понівечено і загублено.
До Дня памꞌяті жертв голодоморів в приміщенні Городоцької центральної публічної бібліотеки відбулася зустріч за участі керуючої справами (секретаря) виконавчого комітету міської ради Ольги Бистрицької, голови Городоцького товариства політв’язнів та репресованих Францішки Чернецької, голови організації ветеранів Городоцької міської ради Оксани Харкавлюк із членами спілки ветеранів і жителями громади.
Під час зустрічі присутні ділилися спогадами своїх родин про пережите.
Виконуюча повноваження міського голови секретар міської ради Олена Гріх, керуюча справами (секретар) виконавчого комітету міської ради Ольга Бистрицька, начальник відділу поліцейської діяльності №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області Юрій Краковецький, депутат Хмельницької обласної ради Галина Карнасевич провели лаконічні церемонії покладання квітів до Кургану памꞌяті.
До памꞌятного знаку, який символізує скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів українців, священослужителі різних конфесій провели молебень для вшанування памꞌяті жертв голодоморів.
Голодомор – це не просто трагічна сторінка нашої історії, це глибока рана в душі кожного українця. Ми маємо пам’ятати про цю трагедію, щоб подібне ніколи не повторилося.
Із настанням темряви запаліть свічку памꞌяті у власних домівках, як прояв скорботи, памꞌяті і віри в майбутнє.
Вічна пам’ять безневинно загиблим українцям!
Вічна слава Героям України !
